Опис товару

Льон олійний є сировиною для вироб ництва технічної олії. Насіння його містить 49 % жиру, який швид ко висихає (йодне число 175 — 195), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Доброякісну олію використовують у деяких галузях промисловості: лакофарбовій для виготовлення натуральної оліфи, лаків, емалей, різних фарб для підводних робіт; електротех нічній, автомобільній, суднобудівній та ін., а також у миловарінні, медицині. Широко використовують макуху льону олійного, яка міс тить 33,5 % білка та близько 9 % жиру і за кормовими якостями пе реважає макуху інших рослин для годівлі тварин.

У стеблах льону міститься 10 — 15 % волокна, придатного для ви­робництва грубих тканин і шпагату. Солома, яка містить до 50 % целюлози, слугує сировиною для виробництва цигаркового паперу, картону. З відходів (костриці) виготовляють будівельні плити.

Льон увійшов у побут людини таких країн, як Індія, Китай, Єги пет, а також країн Закавказзя за 4 — 5 тис. років до н. е. Перші слов’янські племена також добре знали цю культуру і вміли виго товляти з льону прядиво, а з насіння — олію. В XII — XIV ст. льон стає основною технічною культурою в усіх руських князівствах.



Нині серед зарубіжних країн найбільші площі льону олійного в США, Індії, Канаді, Аргентині. Загальна світова площа його стано вить близько 6 млн га. Середня світова врожайність насіння льону 5 — 6 ц/га. В Україні льон олійний вирощують у степовій і лісостепо вій зонах. Урожайність насіння льону олійного у кращих господар ствах сягає 10 ц/га і більше.
Насіння льону

Насіння льону

Морфобіологічні та екологічні особливості. Льон належить до виду Linum usitatissimum L. (льон звичайний) родини льонових (Linaceae L.), яка об’єднує близько 200 видів як однорічних, так і багаторічних рослин. В межах виду Linum usitatissimum в культуру увійшли виключно однорічні форми з коробочками, які не розтріс куються.

Найпоширенішим підвидом льону в Європі та Азії є євразій ський. До нього належать такі екотипи: довгунець, межеумок, куче рявець та сланкий (рис. 56). Виключно на олію вирощують льон-кучерявець.

Льон-кучерявець — однорічна трав’яниста рослина 20 — 45 см заввишки, в поливних умовах вища, кущиста, з великою кількістю

коробочок. Розгалуженість стебла і кількість коробочок залежно від умов вирощування дуже змінюються. При загущенні посіву рослини можуть бути одностебловими з малою кількістю коробочок.

Льон не дуже вимогливий до тепла. Насіння його починає проро стати при температурі 3 — 4 °С, а сходи з’являються при температурі повітря 6 °С. Сходи льону витримують навесні заморозки до мінус 3 — 4 °С, а рослини двотижневого віку — навіть до мінус 6 °С.

Для повного розвитку рослин і достигання насіння олійного льо ну потрібно не менше 80 — 90 безморозних днів. Найбільше тепла і сонячних днів потребує під час достигання. За хмарної та вологої погоди із зниженням температури достигає повільно.

До вологи олійний льон менш вимогливий, ніж прядивний, про те коефіцієнт транспірації у нього досить високий (420 — 690).

Коренева систему льону розвинена порівняно слабко, але всмок­тувальна її здатність дуже висока. Найбільше вологи використовує з шару ґрунту 0 — 50 см. Характерною ознакою розвитку кореневої системи льону є її невпинний ріст углиб майже до кінця вегетації. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу після цвітіння з більш глибоких шарів ґрунту і краще витримувати посуху порівняно з ін шими ярими культурами.

Найбільший урожай насіння льону буває тоді, коли в період від початку бутонізації до кінця цвітіння за помірних температур ви падає достатньо опадів або при поливі в період цвітіння з розрахун ку 500 м3/га води.

Льон дуже вибагливий до родючості ґрунту. На утворення одиниці сухої речовини він витрачає поживних речовин удвічі більше, ніж зернові колосові хліба: на формування 1 ц насіння з відповідною кіль­кістю побічної продукції господарського врожаю льон виносить з ґрунту 7,6 кг азоту, 2,4 кг фосфору і 5,5 кг калію. Елементи мінера­льного живлення він засвоює нерівномірно: спочатку повільно, а у фазі бутонізації посилено. Водночас з посиленням засвоєння пожив­них речовин збільшується приріст органічної речовини за рахунок прискорення росту стебел льону, який іноді досягає 3 — 4 см за добу. Наприкінці цвітіння ріст рослин та засвоєння ними поживних речо вин уповільнюються, а на початку утворення насіння припиняються.

Кращими ґрунтами для нього є чорноземи і каштанові.

Сорти олійного льону, вирощувані в Україні, належать до рослин середнього світлового дня. Підвищення температури під час цвітін ня, а також у період наливання і достигання насіння прискорює розвиток рослин.

Залежно від сорту та погоди вегетаційний період льону триває від 73 до 115 днів. У помірно теплу й похмуру погоду він подовжу ється, а в суху та сонячну — скорочується.

Олійний льон — самозапильна рослина, але за певних погодних умов окремі квітки можуть перехресно запилюватись.

Інші товари